FacebookTwitterVKontakteПідписатися на RSS

ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ( 10 занять )

Заняття 1

Тема. Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній та двосторонній рух. Правила безпеки при переході вулиці. Наземний, надземний підземний переходи.(вересень)

Мета: познайомити дітей з виникненням правил на дорогах, з правилами переходу вулиць і доріг, з видами переходів, небезпекою переходу дороги з обмеженою оглядовістю.

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Ідуть вулицями люди. Йдуть на роботу, до магазинів, на прогулянку. Діти поспішають до школи, їздять дорогами автомобілі. З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах країни. А це, в свою чергу, підвищує відповідальність всіх учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, пасажирів. І щоб не виникали аварії, не трапилась біда – всі мають знати про регулювання дорожнього руху.

2.Бесіда про виникнення Правил дорожнього руху.

-Як регулюється дорожній рух?

Дорожній рух регулюється Правилами дорожнього руху.

- Як ви гадаєте, скільки років минуло з того часу, коли люди придумали перші правила?

В січні 1683 року Петро І видав наказ про введення Правил дорожнього руху, та справжні правила почали діяти лише через 125 років. Ці правила вказували, де можна було їздити, де можна зупинятися кінним екіпажам. Був введений правосторонній рух. Ці правила з часом змінювалися, доповнювалися. В 1891 році в нашій країні з’явився перший автомобіль. Він мав право їхати зі швидкістю 26 км/год . З приходом на дороги автомобілів Правила дорожнього руху ще більше змінювалися. Для перевезення людей з’явилися трамваї, автобуси, тролейбуси. Рух на дорогах і вулицях зараз регулюється за допомогою дорожньої розмітки, світлофорів, регулювальників, дорожніх знаків.

3.Бесіда про рух транспорту на дорогах.

-Чи помічали ви, що транспорт по дорозі може рухатися в одному напрямку і в різних. Де ви таке спостерігали?

-Як рухається транспорт по дорогах нашого міста?

Рух по дорогах нашої країни – правосторонній. Ми маємо дороги з одностороннім і двостороннім рухом. Односторонній рух по дорогах можна спостерігати у великих містах. Це дає можливість учасникам дорожнього руху уникати ДТП.

4.Бесіда про види переходів та правила переходу вулиць і доріг.

-Як же безпечно перейти через дорогу?

Переходи бувають наземні, підземні, надземні.

Надземні і підземні переходи – це спеціальні споруди, призначені для руху через проїзну частину без виходу на неї тобто проїзна частина і перехід розташовані на різних рівнях.

-Чи є в нашому місті такі споруди для переходу вулиці чи дороги? Де вони знаходяться?

Наземний перехід – це ділянка проїзної частини. Пішоходи повинні переходити проїзну частину вулиці по пішохідних переходах – це спеціальні місця «зебри». «Зебри» вважаються наземними видами переходу вулиць і доріг.

У місцях, де рух регулюється світлофорами, пішоходи повинні користуватися його сигналами.Світлофорипризначені для регулювання руху транспортних засобів та пішоходів. Вони можуть бути з вертикальним і горизонтальним положенням сигналів.

Переходьте дорогу тільки на зелене світло. Зелений сигнал світлофора дозволяє рух. Зелений мига-ючий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде включений сигнал, який забороняє рух.

Перш ніж зійти з тротуару на проїзну частину, переконайтеся, що транспорт зупинився.

Червоний сигнал світлофора забороняє переходити дорогу. На жовтий сигнал світлофора переходити дорогу заборонено, але, якщо він з’явився, коли ви вже почали перехід, чекайте зеленого сигналу на середині дороги, в жодному разі не намагайтеся бігти назад або вперед. Якщо ж ви вже перейшли середину дороги, спокійно закінчуйте перехід. Поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух та інформує про наступне включення зеленого сигналу. Якщо сигнал світлофора має вигляд силуету пішохода (пішохідний світлофор), то його дія розповсюджується тільки на пішоходів, при цьому зелений сигнал дозволяє рух, червоний – забороняє.

-Та не завжди на перехрестях висить світлофор. Що ж робити, коли його немає?

Замінити його може регулювальник. Це сувора і турботлива людина – співробітник державної автоінспекції. В руках у нього смугаста паличка. Змахне нею вгору, поведе вбік, опустить... Він регулює рух, вказує, кому стояти, а кому – їхати. Він веде важливу розмову одразу з усіма водіями машин та з усіма пішоходами.

-Як перейти дорогу, коли немає ні світлофора, ні регулювальника руху?

Спочатку треба подивитися ліворуч, і, якщо машин немає, - дійти до середини дороги і подивитися праворуч. Пересвідчившись у тому, що дорога вільна, можна закінчувати перехід. Це в тому випадку, коли відсутні світлофор або регулювальник. Ні в якому разі не перебігайте проїзну частину, це дуже небезпечно! Не виходьте на проїзну частину з-за транспорту, що стоїть. Водій, який об’їжджає автомобіль, вчасно може вас не побачити та раптово загальмувати.

-Як переходити дорогу, коли немає зовсім переходів?

Якщо переходів немає, то дорогу слід переходити на перехрестях по лінії тротуару або узбіччя.

Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини у місцях, де дорогу добре видно в обидві сторони. Переходити можна лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість та переконається у відсутності небезпеки.

Іноді кваплива людина бачить – машина зовсім близько, і все одно поспішає перебігти дорогу перед самим її носом. Треба пам’ятати, що машина, рухаючись з великою швидкістю за досить короткий час, проїжджає велику відстань. Наприклад, за секунду машина, у якої швидкість 60 км/год проїжджає понад 16,5 м. а якщо швидкість 80 км/год, то – 22 м.

5.Бесіда про відмінність переходу дороги з одностороннім та двостороннім рухом.

-Як ви гадаєте, яку дорогу переходити безпечніше: з одностороннім чи двостороннім рухом? Чому?

-Прочитайте правила переходу доріг і порівняйте їх.

Перехід дороги з двостороннім рухом:

v Перед тим, як переходити дорогу необхідно подивитися ліворуч. Якщо проїзна частина вільна, то можна йти;

v Дійшовши до середини вулиці, треба зупинитись. Якщо рух транспорту почався, необхідно почекати на «островку безпеки» або на лінії, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків;

v Тепер треба подивитись праворуч. Якщо проїзна частина вільна, закінчуйте перехід.

Перехід дороги з одностороннім рухом:

v Для того, щоб перейти дорогу з одностороннім рухом необхідно подивитися в сторону протилежну руху транспорту. Якщо машин немає, то перехід треба здійснити в один прийом, тобто без зупинки на середині проїзної частини.

В усіх випадках, якщо на вулиці великий рух, немає поблизу світлофора, то необхідно попросити дорослого або міліціонера допомогти перейти вулицю.

При наближенні автомобіля з ввімкнутою сиреною і мигалкою слід утриматись від переходу дороги.

6.Бесіда про особливості переходу дороги з обмеженою оглядовістю.

-Чи є на дорогах такі місця, коли ви не бачите всієї проїзної частини?

Оглядовість – об’єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія.

Обмежена оглядовість – видимість дороги у напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об’єктами, а також транспортними засобами.

Від оглядовості слід розрізняти таке поняття, як «видимість».

Видимість у напрямку руху – максимальна відстань, на якій з місця водія можна розпізнати межі між елементами дороги, що дозволяє водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зокрема для вибору безпечної швидкості.

Виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки, забороняється. Для того, щоб переконатись у тому, що небезпеки немає, потрібно добре проглядати дорогу в обидві сторони. Якщо ж на дорозі є перешкоди, стоять машини тощо, то вони заважають пішоходам добре проглянути проїзну частину. Дітям це зробити ще важче через їхній невеликий зріст. В результаті вони можуть не помітити транспорт, що наближається. Потрібно бути дуже уважним в місцях з поганою оглядовістю. Тому, що там водій пізно помічає пішохода і може не встигнути зупинити автомобіль.

7.Підсумок.

-Як перейти дорогу, якщо немає світлофора?

-Яке світло світлофору забороняє рух?

-Дороги з яким рухом зустрічаються в нашому місті?

Заняття 2

Тема. Типи перехресть ( регульовані та нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях.( вересень)

Мета:познайомити дітей з типами перехресть та особливостями переходу доріг в таких місцях.

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя

Дороги на нашій планеті – це шляхи у різних напрямках. Куди б нам не потрібно було потрапити, скрізь є дороги. Мабуть, саме тому вони іноді перетинаються. А буває, що перетинається зразу кілька доріг.

-Чи зустрічалися вам такі місця? Де саме?

2.Бесіда про види перехресть.

Перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень проїзної частини кожної дороги.

Найчастіше зустрічаються чотиристоронні і тристоронні перехрестя. Дороги можуть перетинатися по-різному, тому перехрестя мають відповідні назви: тристороннє ( Т-подібне), тристороннє ( У-подібне), багатостороннє ( Ж-подібне), чотиристороннє ( Х-подібне), чотиристороннє ( хрестоподібне).

-Які перехрестя ви зустрічали? Де?

3.Розповідь про умови переходу перехресть.

«Перехресних» правил дуже багато. Найперше, яке виробилося на шляхах здавна – хай поступиться шляхом той, кому це легше зробити. Пішохід – автомашині.

Перетинаючи вулицю, потрібно почекати, поки проїдуть машини: їм зупинитися набагато важче, ніж людині. Коли пішоходам ніхто не заважає, то можна переходити перехрестя у безпечному місці – на пішохідних переходах. Дуже небезпечно перетинати перехрестя через середину. Переходити дорогу треба під прямим кутом.

-Чому?

4.Підсумок.

-Що таке перехрестя?

-Як переходити дорогу в місці перехрестя?

Заняття 3

Тема. Правила переходу вулиць і доріг після висадки з транспорту( жовтень )

Мета:познайомити дітей з видами громадського транспорту та правилами переходу вулиць і доріг після висадки з нього.

Хід бесіди

Вступне слово вчителя

По дорогах їздить транспорт. Призначення його різне. Транспорт, яким користуються багато людей, називається громадським. До громадського транспорту відносяться автобуси, тролейбуси, трамваї, таксі, метро тощо.

Розповідь про види громадського транспорту.

Автобус, тролейбус, трамвай приводяться в рух за допомогою двигуна, тому їх ще називають механічними транспортними засобами.

Автобус ( франц. autobus, від auto (mobile) – автомобіль та лат. (omni) bus – для всіх.

Вид громадського транспорту, призначений для перевезення пасажирів від 9 до 170 чоловік.

Тролейбус ( англ. trolleybus, від trolley – контактний провід і bus – автобус).

В нашій країні перший тролейбус було створено у 1933 році.

Трамвай ( англ. tramway, від tram - вагон і way –шлях).

Перші трамваї з’явились у 80-х роках 19 століття.

Чекаючи транспорт, треба дотримуватися певних правил:

§ Чекати автобус, трамвай чи тролейбус треба на зупинках.

§ Не можна виходити на проїзну частину вулиці.

§ Необхідно дбайливо ставитись до обладнання, що є на зупинці.

При посадці у транспорт:

§ Входити спокійно, не штовхаючись, за чергою, через задні двері.

§ Пропустити вперед літніх людей, пасажирів з маленькими дітьми, інвалідів.

Під час руху транспорту треба:

§ Поступатись місцем інвалідам, людям похилого віку, пасажирам з маленькими дітьми.

§ Триматись за поручні.

§ Вести себе спокійно.

§ Не штовхатись і не бігати по салону.

§ Не висовуватися з вікон.

§ Не спиратись на двері.

§ Не відволікати водія сторонніми розмовами.

При виході з транспорту:

§ Не можна самовільно відчиняти двері.

§ Виходити обережно, не штовхатися, за чергою, через передні двері.

§ Після виходу з трамваю слід швидше покинути проїзну частину дороги.

1.Бесіда про правила переходу дороги після висадки з транспорту.

-Як треба переходити дорогу після висадки з транспорту? (Обговорення правила)

Запам’ятайте правило:

Вийшовши з автобуса чи тролейбуса, обходьте їх позаду, а трамвай попереду, щоб бачити транспорт, який наближається.

4. Підсумок.

- Який громадський транспорт перевозить людей в нашому місті?

- Чому трамвай треба обходити спереду, а автобус і тролейбус ззаду?

Заняття 4

Тема. Дорожні знаки( листопад )

Мета:познайомити дітей з групами дорожніх знаків, їх призначенням.

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Коли по вулицях почали їздити трамваї, автомобілі, тролейбуси, автобуси, вулицям потрібно було дати мову. На цій дорожній мові з водіями та пішоходами «розмовляють» вулиці усіх країн світу.

Коли людина вчиться читати, їй показують букви. З букв будують слова, зі слів – речення. У дорожньої мови також є букви – знаки. Але їх не потрібно складати у слова. Один знак, одна дорожня буква означає цілу фразу – дорожній сигнал. Ці сигнали бувають різними. Одні попереджують водія або пішохода про небезпеку, інші – забороняють рух. Є знаки, за допомогою яких можна дізнатися, де можна отримати якусь послугу

2.Розповідь про групи знаків та їх призначення.

Усі дорожні знаки розподіляються на групи:

§ Попереджувальні знаки (трикутник з червоною облямівкою) – інформують водіїв та пішоходів про наближення до небезпечної ділянки дороги та про характер небезпеки.

§ Знаки пріоритету – встановлюють черговість проїзду перехресть, вузьких ділянок доріг тощо.

§ Заборонні знаки ( коло з червоною облямівкою або знак на червоному фоні ) – забороняють або вводять певні обмеження у русі.

§ Наказові знаки ( коло голубого кольору ) – показують обов’язкові напрямки руху, наказують учасникам руху рухатись там, де буде найнебезпечніше для них.

§ Інформаційно-вказівні знаки – вводять або відміняють певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розміщення населених пунктів, різних об’єктів, територій, де діють спеціальні правила.

§ Знаки сервісу ( прямокутники з синім фоном ) – інформують учасників дорожнього руху про розміщення об’єктів обслуговування.

3. Практична робота в групах.

-Систематизувати дорожні знаки, які отримала кожна група. Розказати про їх призначення.

4. Підсумок.

-На які групи розділяються всі дорожні знаки?

-Які дорожні знаки зустрічаються на дорогах нашого міста?

Заняття 5

Тема. Дорожня розмітка(грудень)

Мета:познайомити дітей із знаками і лініями дорожньої розмітки, вчити їх читати і розуміти.

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Окрім дорожніх знаків інформацію нам ще несуть і лінії та написи на самій дорозі.

2.Бесіда про види дорожньої розмітки та її призначення.

Дорожня розмітка - це лінії та написи, що наносяться на проїзну частину білою та жовтою фарбами.

-Які лінії та написи можна зустріти на дорогах?

Дорожня розмітка буває горизонтальна і вертикальна.

-Прочитайте, яка буває горизонтальна розмітка і скажіть, де у нашому місті ви таку бачили?

Горизонтальна розмітка

§ Вузька суцільна лінія білого кольору розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, означає межі проїзної частини.

§ Широка суцільна лінія білого кольору означає край проїзної частини на автомагістралях

§ Дві суцільні білі лінії розділяють транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, що мають чотири і більше смуг руху.

§ Штрихова лінія з короткими штрихами розділяє смуги руху

§ Розмітка подібна до «зебри» але вужча та з більшим інтервалом між лініями означає місце, в якому велосипедна доріжка перетинає проїзну частину.

§ Жовта ламана лінія означає місце зупинки маршрутних транспортних засобів і таксі.

Вертикальна розміткаозначає елементи дорожніх споруд ( опор, мостів, тощо) , нижній край тунелів, мостів, шляхопроводів.

Крім того, вертикальна розмітка наноситься на огорожах доріг у небезпечних місцях

3.Підсумок.

-Що таке дорожня розмітка?

-Яку дорожню розмітку можна зустріти на дорогах нашого міста?

Заняття 6

Тема. Рух за сигналами регулювальника( січень )

Мета:познайомити дітей з видами регулювання дорожнього руху, їх призначенням і правилами дотримання .

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання - світлофорів, а також регулювальниками.

Коли немає світлофора або він не працює, рухом керуєрегулювальник.

2.Бесіда про значення сигналів регулювальника

-Чи бачили ви коли-небудь на дорогах регулювальників? Де?

-Який зовнішній вигляд вони мали?

-Що регулювальник тримає у руці?

-Які сигнали може показувати?

Регулювальник стоїть обличчям або спиною до руху транспорту і пішоходів. Якщо руки в нього витягнуті в сторони, опущені, або права рука зігнута перед грудьми, то з лівого та правого боку від регулювальника рух пішоходів дозволяється, зі сторони грудей та спини рух пішоходам заборонений.

Якщо у регулювальника права рука витягнута вперед, то пішоходам дозволено переходити дорогу за спиною регулювальника.

Якщо рука в нього піднята вгору, то рух пішоходам заборонений.

Щоб привернути до себе увагу, регулювальник інколи користується свистком. Треба бути уважним, коли його почуєш.

Іноді регулювальник стоїть під світлофором. В такому випадку сигнали світлофора не приймаються до уваги.

3.Практичні вправи .

На макеті перехрестя групи дітей повинні відпрацювати уміння читати сигнали регулювальника і виконувати їх.

4.Підсумок.

-Якщо горить світлофор і стоїть регулювальник, то які сигнали потрібно виконувати?

-Продемонструвати сигнали регулювальника.

Заняття 7

Тема. Пасажир в автомобілі( лютий)

Мета:познайомити дітей з правилами поведінки в автомобілі, якщо вони - пасажири

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Дуже часто ми є учасниками дорожнього руху у вигляді пасажирів автомобілів.

-У кого з вас вдома є автомобіль?

-Як часто ви буваєте пасажирами свого автомобіля?

-Чи потрібно нам знати якісь правила, щоб безпечно їхати в автомобілі, якщо за кермом інша людина?

2.Розповідь про правила поведінки в автомобілі.

Сидячи в салоні автомобіля, на перший погляд, не потрібно знати ніяких правил, щоб безпечно проїхати певний шлях. Але це неправда. Пасажир в автомобілі може впливати на водія, який керує автомобілем. Той в свою чергу своєчасно не зреагує на ситуацію на дорозі і може статися дорожньо-транспортна пригода. Тому ні в якому разі не дозволяється відволікати водія розмовами, голосною музикою, сварками від зосередження на дорозі.

3.Ситуаційно-рольова гра. Обговорення ситуацій, коли пасажир автомобіля винен в ДТП.

Ситуації розігрують учні і тут же обговорюють

4.Підсумок.

-Як пасажир може впливати на водія?

Заняття 8

Тема. Основні види ДТП. Поведінка при ДТП( березень )

Мета:познайомити дітей з видами дорожньо-транспортних пригод та поведінкою у разі потрапляння у ДТП

На заняття запрошується представник ДАЇ. З ним обговорюються всі питання.

Заняття 9

Тема. Безпека руху велосипедиста( квітень)

Мета:познайомити з історією виникнення велосипеда, правилами використання велосипеда як транспорту у сучасні дні.

Хід бесіди

1.Вступне слово вчителя.

Одним із транспортних засобів, яким користуються навіть діти, є велосипед. Це зручний, легкий доволі швидкий засіб пересування.

2.Виступи дітей про історію виникнення велосипедів.

Слово велосипед походить від латинських слів «велокс» - «швидкий» та «педіс» – «нога». Дослівно це слово перекладається «швидко ніг»

Історія сучасного велосипеда сягає у давнину. Близько 500 років тому видатний італійський художник і вчений Леонардо да Вінчі зробив креслення велосипеда. Але виготовити його не зміг.

Прототипами велосипедів у ХVІІ – ХVІІІ століттях були чотириколісні візки – самокати. Конструювали їх винахідники різних країн – Німеччини, Франції, Росії, Англії.

Значно пізніше, у ХІХ столітті в Німеччині Драйз зробив бігову машину, схожу на велосипед. Але, щоб їхати, треба було відштовхуватись ногами від землі.

Через деякий час винахідник Дальзей придумав педалі. За їх допомогою крутили переднє колесо, яке було набагато більшим, ніж заднє.

Згодом зробили дитячий триколісний велосипед. Він був дуже великий, у 2 рази вищий за сучасний, а колеса були дерев’яними.

З того часу минуло більше 130 років. Велосипед вдосконалювався, розроблялись його нові моделі.

Зараз велосипед зручний, легкий і красивий. Це машина, якою користуються і дорослі, і діти в усьому світі.

Велосипеди є різних видів: дитячий, гоночні, туристські, дорожчі, водяні, транспортні, вантажні. Існують ще й спеціальні велосипеди: циркові, триколісні, вело коляски. Цікавою модифікацією двоколісного велосипеда є тандем ( велосипед для двох )

3.Розповідь про правила дорожнього руху для велосипедистів.

Велосипедист – учасник дорожнього руху. Щоб їздити на дорожньому велосипеді, потрібно знати і виконувати такіправила:

§ Їздити по дорогах і вулицях на велосипеді дозволяється з 14 років.

§ У молодшому віці на велосипеді можна кататися тільки на закритих для руху автомобілів майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях.

§ У велосипеда повинні бути справні гальма і звуковий сигнал..

§ Велосипед повинен бути обладнаний світло відбивачами (ката фотами ): спереду – білого, ззаду – червоного, з боків – оранжевого кольорів.

§ Велосипедисти повинні мати при собі картку з інформацією про себе. Форма картки встановлюється місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

§ Велосипедисти можуть перевозити тільки такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Велосипедистамзабороняється:

§ Їздити тротуарами і пішохідними доріжками.

§ Їздити, не тримаючись за руль і не тримаючи ноги на педалях.

§ Перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7 років на додатковому сидінні, обладнаному підніжками.

§ Буксирувати велосипед.

§ Їхати, тримаючись за інший транспорт.

4.Обговорення випадків найчастіших порушень правил для велосипедистів.

( За спостереженнями самих дітей)

5.Підсумок.

- З якого віку можна їздити на велосипеді по дорогах?

- Який вантаж можна перевозити велосипедом?

Кiлькiсть переглядiв: 89