Формування здорового способу життя

З 9 по 16 вересня 2019 року в ХЗОШ №88 імені О.Г. Зубарева проходив Олімпійський тиждень. Вчитель фізичної культури та початкових класів провели тематичні уроки, присвячені олімпійським іграм. Кожна паралель 1-4 класів провела спортивні змагання. І закриттям цього тижня став всешкільний олімпійський урок. На ньому підвели підсумки та нагородили переможців.

12 вересня 2019 року команда школи брала участь у конкурсі "Мама, папа, я!" і зайняли 1 місце! Вітаємо сім'ю Чуян з перемогою!

Учні 7-Б класу

21.03.2016 на базі ПДЮТ «ІСТОК» відбувся районний конкурс екологічних бригад. Наша команда "ЕКОСТАР" стала переможцем у номінації «За сприяння екологічному руху в Індустріальному районі».

13 жовтня 2015 року на стадіоні «Динамо» в рамках міської Спартакіади «Спорт і школа» відбулися міські змагання з легкоатлетичної естафети серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова.За підсумками районного етапу змагань у міській естафеті взяла участь команда нашої школи!

З метою формування основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості, усвідомлення норм власної поведінки, прагнення бути здоровою людиною, сформованості життєвих компетенцій, активної життєвої позиції в навчальному закладі в заплановані такі заходи:

- цикл бесід «Я обираю здоровий спосіб життя» (2 тиждень місяця);

- бесіди з правового виховання (4 тиждень місяця);

- години спілкування “Спорт-грація, сила, здоров’я” (до Дня фізичної культури і спорту»);

- вікторина „Сам вдома: безпечні ігри” (1- 2 класи);

- вікторина-інсценізація «Один вдома» (2-3 класи), напередодні канікул;

- перегляд фільму «Станція призначення життя» (протидія торгівлі людьми), анкетування учнів;

- диспут “Чи можна прожити життя без брехні і шахрайства?”, круглий стіл «Чим загрожують нецензурні слова?» - в листопаді, грудні (9 клас).

- з метою формування навичок здорового способу життя проводяться виховні години: «Бути здоровим – престижно», «Чому шкідливе паління?», «Брехня та правда про паління і пияцтво», «СНІД – загроза людству», профілактичні бесіди лікарів-гігієністів, лікарів-стоматологів, - акція «День без паління»,

- виставка творчих робіт (фото, малюнки) «Як я дбаю про своє здоров’я» до Всесвітнього дня здоров’я;

- конкурс малюнків «Мій настрій»;

- участь у районному етапі Малих Олімпійських ігор

- анкетування «Який я?»;

- інформаційні хвилинки до Всесвітнього дня здоров’я, до Дня пам’яті людей, загиблих від СНІДу.

- участь у районних змаганнях «Веселі старти».

З метою реалізації завдань напрямку «Ціннісне ставлення до себе» учні початкової школи вчаться цінувати себе як унікальну та неповтор­ну особистість; учні основної школи усвідомлювати власну індивідуальність; учні старшої школи розуміти наслідки негативного впливу шкідливих звичок на здоров'я.

Велика увага приділялася формуванню навичок здорового способу життя, профілактиці захворювань учнів.

Проходяться інформаційні хвилинки «Інфекційні захворювання: як їх уникнути», «Правила гігієни під час епідемії грипу», до проведення яких залучалася медична сестра. Медичними працівниками проводяться бесіди щодо здорового харчування.

В школі ведеться робота з фізичного виховання. Працюють спортивні секції з волейболу, міні-футболу для дівчат, гурток "Влучний стрілець". Проходять змагання між класами з футболу, волейболу, піонерболу. Учні школи беруть участь у районних змаганнях з баскетболу, міні-футболу, шахів.

Шкільні команди приймають участь в районних конкурсах ДЮП та ЮІР.

Проводяться спільні заходи з ЦСССДМ Орджонікідзевського району, Фондом рятування дітей та підлітків України від наркотиків, лікарями-наркологами, спеціалістами районних лікарень.

ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ

Серед чинників, що впливають на здоров’я, важливе місце належить харчуванню. Однією з головних проблем здоров’я дітей є поширення надлишкової ваги та ожиріння серед дітей та підлітків. Кількість дітей у світі, які мають ожиріння, майже кожні три десятиліття подвоюється. Здебільшого воно розвивається у жителів міст віком 11–15 років. За результатами останніх досліджень, кожен третій підліток у Європі має надлишкову вагу або страждає на ожиріння [10]. Останні дослідження доводять, що до ожиріння більше схильні діти в ранньому підлітковому віці з сімей із більш низьким соціально-економічним статусом [11]. Згідно зі статистичними даними МОЗ України за 2017 рік з 7 млн 615 тис. дітей віком до 17 років 13,3% страждають на ожиріння і кожен рік в Україні фіксується приблизно 15,5 тис. нових випадків дитячого ожиріння. Діти з ожирінням більше піддаються ризику розвитку діабету 2-го типу та серцево-судинних захворювань, вони досить часто потерпають від стигми і дискримінації і, відповідно, розвитку психологічних проблем та соціальної ізоляції. Причинами поширення надлишкової ваги та ожиріння серед дітей і підлітків здебільшого є нераціональне харчування та малорухливий спосіб життя. За даними дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (HBSC) 2014 р. [12]: частка учнів в Україні, які не снідають у будні, з віком зростає (з 5,9% у 10-річних до 17,2% у 17-річних); третина опитаних зазначила, що овочі та фрукти вживають максимум до 4 разів на тиждень (за умови що в раціоні їх повинно бути 500–800 грамів); 19,5% 10-річних та 16,7% 11-річних школярів мають низький (один раз на тиждень або рідше) рівень споживання м’яса; більше половини опитаних школярів зазначили, що споживають солодощі 5–6 разів на тиждень і частіше; 25% опитаних школярів споживають солодкі газовані напої близько 5–6 разів на тиждень і частіше.

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ УЧНІ

- Виробити план щодо формування корисних навичок здорового харчування;

- Щодня додержуватись найважливіших здорових звичок харчування, до яких фахівці відносять: додержуватися основних принципів збалансованого харчування: різноманітності, помірності, збалансованості; додержуватись режиму харчування: 5-разове харчування на день (3 основних прийоми їжі з гарячими стравами та 2 перекуси), щоденний сніданок протягом години після пробудження, вечеря за 2–3 години до сну; у добовий раціон обов’язково включати фрукти й овочі протягом дня;ʼ

- Достатня кількість води в щоденному раціоні відповідно до вікових норм; вживати цільнозерновий хліб, макарони з твердих сортів пшениці; мінімальне споживання оброблених продуктів (ковбас, консервів, продуктів швидкого приготування) і трансжирів; добовий раціон повинен бути збалансований щодо раціонального споживання білків, вуглеводів і жирів.

- У 2017 році МОЗ України спільно з Асоціацією дієтологів та Центром громадського здоров’я розробили «тарілку здорового харчування» (prozdorove.com.ua), в якій надаються рекомендації з раціонального харчування; обмеження споживання цукру і солі (фахівці рекомендують не більше 5 г солі та 30–50 г цукру щоденно).

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Чудово, якщо батьки дають приклад дотримання принципів здорового способу життя і харчування, в тому числі приділяють час обговоренню важливих питань розвитку та впливу на це корисних і шкідливих харчових звичок.

За можливостю батькам бажано долучатися до заходів, які проходять у закладі, та давати дитині посильну допомогу. Фахівці також радять батькам:

- Беріть із собою дітей у магазини та на базари. Спільний вибір і купівля здорових продуктів — перший крок у формуванні навичок здорового харчування. Варто зазначити, що жорстка заборона на споживання певних продуктів може лише привернути увагу дітей до них. Бажано роз’яснювати користь і шкідливість для здоров’я певних продуктів і страв. Обговорюйте з дітьми меню на день і залучайте їх до приготування їжі. Пам’ятайте: батьки відповідальні за оптимальний режим харчування дітей.

- Снідайте та вечеряйте разом із дітьми. Створіть комфортні умови для прийняття їжі якомога частіше в родинному колі. На перекуси в школу дітям найкраще давати овочі і фрукти, горіхи і пляшку води (у випадку, коли в навчальному закладі немає місця/ кулерів з питною водою). Залишайте на столі тарілки із сухофруктами, фруктами, горіхами, зерновими хлібцями. Це дозволить дітям перекусити здоровою їжею протягом дня вдома.

- Стежте, щоб дитина пила достатньо води. Займіться домашньою випічкою разом із дітьми. Так ви не тільки убережете їх від надмірної кількості трансжирів, що містяться в багатьох кондитерських виробах (частково гідрогенізовані, кондитерські та кулінарні), а і дасте можливість набути навичок приготування їжі та цікаво проведете час.

- Якщо у родини є присадибна ділянка, дача або сад, важливо залучати дітей до їх засадження, догляду та збору врожаю.

На думку української молоді, стан здоров’я значною мірою залежить від ряду факторів

, серед яких найбільш важливими є: шкідливі звички: токсикоманія (91,4 % опитаних), вживання наркотиків (91,1 %), вживання алкоголю (87,8 %), куріння (85,7 %); екологічна ситуація (80,3 %);

особисте ставлення до свого здоров’я (75,7 %);
правильне харчування (73,6 %);
умови на роботі та дома: умови праці (68 %), психологічна атмосфера дома%);
хронічні захворювання (62,7 %);
заняття фізкультурою та спортом (62,2 %); матеріальне благополуччя (59,3 %); режим дня (51,5 %).

Проте у відповідях на запитання, які чинники негативно впливають на їх власне здоров’я, більшість респондентів віддали перевагу стану навколишнього середовища (66,4 %). Це можна пояснити недостатньою поінформованістю про інші необхідні складові здоров’я, регулярним публічним обговоренням наслідків Чорнобильської аварії та інших екологічних негараздів.

Водночас такі відповіді можуть свідчити про прагнення молодих людей перенести власну відповідальність щодо підтримки здоров’я на зовнішні, мало залежні від конкретної

людини чинники. Серед найпоширеніших чинників молоді люди зазначають наявність психологічної напруги (31,4 %) та шкідливих звичок (30,4 %).

Ці дані практично не різніться за гендерною ознакою.

Щодо вікових груп, тут не спостерігалося повної одностайності. Підлітки 14-17 років найчастіше обирали стан навколишнього середовища (69 %), шкідливі звички (32,8 %) та психологічну напругу (24,5 %). Молодь віком від 18 до 24 років вважає, що її здоров’ю найбільше шкодять стан навколишнього середовища (64,8 %), психологічна напруга (31,4 %) і неправильне харчування (31,2 %). А у віковій групі 25-35 років серед відповідей щодо найбільш впливових негативних чинників зазначається про стан навколишнього середовища (66,8 %), психологічну напругу (33,7 %) та шкідливі звички (29,4 %).

Водночас для респондентів 25-35 років суттєве значення мають умови праці (27,2 %) і з віком значимість умов праці природно збільшується. Якщо для групи 14-17 років цей фактор має зовсім незначну вагу (7 %), то вже у випадку респондентів 18-24 років його роль зростає більш ніж удвічі (16,7 %).

Оцінюючи ефективність заходів щодо підтримання здорового способу життя, молоді люди віддали перевагу активному відпочинку на природі (52,7 %). Трохи більш ніж третина вважає, що для підтримання здорового способу життя потрібен оптимальний режим роботи і відпочинку (36,3 %). Третім ефективним заходом, на думку опитаних, є відмова від вживання міцного алкоголю (34,1 %).

Для чоловіків відмова від вживання міцного алкоголю видається навіть важливішою, ніж оптимальний режим праці та відпочинку (37 % проти 34,4 % відповідно). Вказані молоддю пріоритети не зовсім збігаються з її уявленнями щодо чинників, які мають згубний вплив на здоров’я і свідчать про недостатньо сформовані уявлення щодо здорового способу життя та необхідних дій, спрямованих на його сповідування.

Респонденти вікової групи 14-17 років зовсім не вважають оптимальний режим роботи та відпочинку, а також відмову від вживання міцного алкоголю ефективними діями. Натомість вони схиляються до необхідності проведення профілактичних заходів та фізичного загартування. Основні відповіді стосуються активного відпочинку на природі – 61,4 %, регулярних занять спортом – 36,1 % та фізкультурою – 34,3 %. Проте у старшому віці вище цінується оптимальний режим роботи і відпочинку та відмова від вживання міцного алкоголю.

Загалом для сповідування здорового способу життя молодь пропонує проводити більше часу на природі, активно відпочивати. Рівень та стиль життя, його соціальна якість виявилися другорядними по відношенню до впливу зовнішніх факторів, на які людина не впливає (навколишнього середовища, екології), що може свідчити про недостатнє розуміння молоддю основних засад ефективної підтримки стану здоров’я (див. рис. 2.1.3).

Хоча значна частина молоді вважає здоров’я цінністю, проте піклуватися про нього вона не зовсім готова. Так, на запитання щодо міри піклування про власне здоров’я більш ніж половина респондентів (57,8 %) обрала стриману відповідь – «посередньо піклуюся». Лише третина (32,2 %) була більш впевнена щодо власних дій та відповіла, що «добре піклується». Проте була й частка таких, що оцінили увагу до власного здоров’я дуже критично - 8,4 % зупинилися на варіанті «погано піклуюся».

Слід зазначити, що з віком піклування про власне здоров’я має тенденцію до погіршення. Так, у 14-17 років кількість тих, хто дбає про власне здоров’я посередньо та тих, хто дбає про нього добре є приблизно рівною – 48,7 % та 44,4 % відповідно. Проте вже у групі 18-24 років респондентів, які піклуються про здоров’я посередньо, помітно більшає – 57,4 %, тоді як тих, хто дбає про свій стан на рівні «добре», стає менше – 33,3 %. І вже зовсім очевидний дисбаланс у віковій категорії 25-35 років. Частка опитаних, що визначили своє ставлення до здоров’я як «посереднє» домінує – 61,2 %