.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
Вітаємо вас з днем Святого Миколая! Це свято любові і душевної теплоти!
В народі до святого Миколая (19 грудня) - ставилися з особливою повагою, оскільки "він другий після Бога заступник на землі". Зимовий Миколай (як ви пам'ятаєте, є ще й весняний) вважався покровителем усіх бідних і знедолених, землеробства й тваринництва, земних вод, на яких рятував людей. Рибалки, вирушаючи на промисел в Чорне море, брали з собою ікону Покрови та святого Чудотворця Миколая, яка "мала оберігати рибалок од небезпеки".
До речі, існує цікава легенда чому Миколая відзначають двічі на рік. Ось короткий переказ:
Якось Касян та Миколай, зодягнувши білі ризи, ішли в церковних справах. Дорогою вони зустріли бабусю, що загрузла в болоті. Миколай і каже: - Давай, Касяне, допоможемо старенькій! - Я не можу, - відповів попутник. -Мої білі ризи забрудняться...Миколай тим часом допоміг немічній жінці вибратися з багна, але замастив одяг. Ідуть обоє мовчки, коли це їм назустріч вийшов Бог і питає: - Чого це в тебе, Миколаю, брудні ризи? -Там дорогою, загрузла бабуся, - відповів Чудотворець, - то я рятував її. - А в тебе чому чисті? -звернувся до Касяна. - А я не побажав бруднити... - Гаразд, - промовив Бог, - якщо ти злегковажив святу заповідь - допомагати людям в біді, то пам'ятати тебе будуть раз на чотири роки (29 лютого - Касяна), а Миколая за його добрий вчинок відзначатимуть двічі на рік!
Під цю пору зима остаточно "лягає на землю".
На Прикарпатті й Карпатах до цього свята готувалися заздалегідь. Та найбільше чекали його діти. Увечері хтось із найповажніших в родині, переважно дідусь, перевдягався в "доброго Миколая", заходив до оселі з подарунками, що їх приготували батьки. Нерідко на ньому були ангельські крила, довга борода, а в руках тримав смерекову гіллячку, обвішану цукерками. Вручаючи іменні гостинці, святий Миколай згадував усе те добре, що зробили протягом року дітлахи. Чемним дітям Миколай приносив солодощі й іграшки, а неслухняним -різку. Таким чином старші виховували в дітей шанобливе ставлення до батьків, привчали до чемності, працелюбства. Напередодні свята при школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою був святий Миколай.
На честь святого Миколая створено чимало пісень, зокрема й релігійного характеру.
У народі вважали, що зимовий Миколай є також опікуном диких звірят. Про це підтверджує одна з легенд, записаних на Черкащині.
Якось чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусив ночувати. Випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді. Таке назбігалося - страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його: "Що за дивовижа?" - думає собі чоловік. А коли від серця відлягло, він придивився пильніше і побачив: сидить поміж звіриною святий Микола - старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірям розказує, а вони слухають, розвісивши вуха...
Зі святом пов'язані такі народні прикмети: Якщо на Миколая впаде великий іній, то буде гарним врожай хліба, коли ж мороз, то також на гарні хліба й городину.
